Профілактика водно-нітратної метгемоглобінемії
Забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем сьогодення. Ця проблема стосується як централізованого, так і децентралізованого водопостачання. Невідповідність питної води санітарно-епідеміологічним вимогам є основною причиною підвищення захворюваності серед населення на такі інфекційні захворювання, як: вірусний гепатит А, дизентерія, черевний тиф, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо, а також хвороби пов’язані з хімічним забрудненням води (водно-нітратна метгемоглобінемія, флюорози тощо). На жаль, заходи з покращення якості колодязної води у більшості випадків не забезпечують помітних зрушень.
І перш за все, це стосується нітратів.
В останні роки спостерігається зростання забруднення ґрунтових вод нітратами, які без очищення споживає населення. Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров’я людини.
Нітрати не належать до метгемоглобінутворювачів, але при потраплянні до травної системи, під впливом кишкової мікрофлори перетворюються в нітрити, які при потраплянні у кров блокують гемоглобін шляхом утворення метгемоглобіну, який не здатний вступати в зворотну реакцію з киснем і переносити його. Отже, чим більше гемоглобіну перетворилося на метгемоглобін, то менша киснева ємність крові, що призводить до кисневого голоду тканин (гіпоксії).
Характерними проявами нітратної інтоксикації є задишка, акроціаноз, ціаноз слизових оболонок, тахікардія, судоми, тощо. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.
До груп підвищеного ризику відносяться:
- немовлята віком до одного року, що знаходяться на штучному вигодуванні;
- люди похилого віку;
- хворі на анемію, з захворюваннями дихальної, серцево-судинної систем.
Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний насамперед із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.
Доведено, що на водно – нітратну метгемоглобінемію хворіють зазвичай немовлята, яких вигодовують сумішами, приготованими на воді з високою концентрацією нітратів (понад 45 мг/л) та нітритів.
У дітей перших місяців життя отруєння нітратами можливе через овочевий сік, молочні суміші, що готуються на воді, забрудненій нітратами.
У більшості випадках, коли хворіли немовлята, дорослі залишалися здоровими. У малюків, особливо першого року життя, спостерігається дефіцит певних ферментів, що призводить до накопичення метгемоглобіну. Саме тому, чим менша дитина, тим важче перебігає хвороба. Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. В екстремальних випадках відзначене збільшення слиноутворення. Коли кількість метгемоглобіну досягає 10%, з’являються клінічні ознаки метгемоглобінемії: акроціаноз, задишка, тахікардія. За тяжких форм хвороби (вміст метгемоглобіну до 30%) розвиваються судоми, чейн-стоксове дихання і наступає смерть. Дуже тяжка форма метгемоглобінемії розвивається тоді, коли концентрація метгемоглобіну в крові досягає 30 – 40%.
Але підвищений вміст нітратів у воді небезпечний для здоров’я не лише немовлят, а й дорослого населення. Якщо нітрати надходять в організм дорослих у надмірних, але не дуже високих дозах, концентрація метгемоглобіну збільшується незначно, оскільки ферменти еритроцитів руйнують метгемоглобін. Це майже не позначається на стані здоров’я, проте у хворих на анемію або серцево – судинні недуги можуть посилитися прояви гіпоксії. У той же час за надходження великих кількостей нітратів і у дорослих може розвинутися гостре отруєння.
Зазвичай метгемоглобінемія найчастіше спостерігається у людей які проживають сільській місцевості де поширено використання води із децентралізованих джерел водопостачання (колодязів та індивідуальних свердловин). Всі вони мають нормативну зону санітарної охорони, це одна з основних санітарних вимог, яка запобігає бактеріальному та хімічному забрудненню води в них. Що стосується розміщення колодязів на території приватного домоволодіння, то враховуючи невелику площу земельних ділянок, на них неможливо створити необхідну зону їх санітарної охорони. І тому поряд з джерелами водопостачання часто знаходяться і господарські споруди для тварин, туалети на вигріб, гнойові купи, які є джерелами нітратів. Все це в сукупності призводить до забруднення ґрунту і, відповідно до забруднення ґрунтових вод, що створює реальну загрозу для здоров’я дитячого і дорослого населення.
З метою запобігання негативного впливу нітратів на здоров’я населення та виникнення отруєнь і захворювань необхідно:
- Якщо у питній воді вміст нітратів перевищує допустиму норму(50мг/л), не використовуйте її для пиття та приготування їжі. Особливо стосується дітей та вагітних жінок;
- Пам’ятайте, що кип’ятіння забрудненої нітратами води не зменшує, а
збільшує її токсичність;
- Ніколи не розводьте дитячу суміш колодязною водою, якщо не впевнені в якості;
- Після перших клінічних симптомів гострого отруєння (посиніння шкіри, проноси, рвота, задуха, судоми) треба негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою. Адже 7-8 % таких отруєнь стають причиною смерті людей.
- Забруднену нітратами воду можна використовувати для технічних цілей: миття посуду, прання білизни, прибирання в приміщеннях, тощо.
- Дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження облаштування колодязя навісом, кришкою, загальним відром, тощо).
УВАГА!
Забруднена нітратами вода, навіть у досить великих дозах, чиста прозора, без запаху і невидимих домішок, звичайна за смаком.
Хай це не вводить Вас в оману!!! Будьте обережні!
