Прес-реліз управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області
Прес-реліз від 04.08.2022
З початку війни Фонд направив 10 мільйонів гривень на допомоги в здійсненні поховання застрахованих осіб
Попри умови воєнного стану Фонд соціального страхування України продовжує у повному обсязі здійснювати для українців всі види виплат матеріального забезпечення. Зокрема, штатно фінансуються допомоги на поховання.
У разі смерті працівника через хворобу, травму чи інші причини, що не пов’язані із виконанням професійних обов’язків, його родині Фонд соціального страхування України виплачує грошову допомогу у розмірі 4 100 гривень для здійснення поховання. Також кошти можуть бути перераховані іншій особі, яка здійснила поховання померлого.
З початку війни ФССУ виплатив такі допомоги для понад 2,3 тисячі родин, на це направлено 10 мільйонів гривень.
Також Фонд надає допомоги на поховання в разі смерті непрацюючої особи, яка перебувала на утримані застрахованого (не мала самостійних джерел засобів до існування):
1) дружини (чоловіка);
2) дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних і вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;
3) батька, матері;
4) дідуся та бабусі за прямою лінією спорідненості.
Прес-реліз від 03.08.2022
З початку серпня Фонд вже направив на щомісячні виплати майже 300 млн гривень
З початку серпня на щомісячні страхові виплати для потерпілих на виробництві та їх родин Фонд соціального страхування України вже направив понад 291 мільйон гривень. Упродовж серпня на цей вид виплат буде направлено загалом майже один мільярд гривень.
Фонд фінансує страхові виплати для українців попри війну, бойові дії та тимчасову окупацію – кошти вчасно та в повному обсязі отримують усі потерпілі, зокрема з Донеччини, Луганщини і Херсонщини.
Так, за час війни понад 180 тисяч потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві або профзахворювань, а також членів їх родин отримали від ФССУ близько 4,8 мільярда грн щомісячних страхових виплат, зокрема:
? близько 40 тисяч потерпілих та їх родин з Донеччини – понад 1,1 мільярда гривень щомісячних виплат;
? 13,5 тисяч потерпілих і їх родин з Луганщини – понад 260 мільйонів гривень;
? понад 2 тисячі потерпілих і їх родин з Херсонщини – 39 мільйонів гривень.
Такі виплати в повному обсязі компенсують потерпілим внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань втрачений заробіток відповідно до ступеня втрати працездатності та фінансуються у наступному місяці за попередній.
Оперативна інформація про стан фінансування страхових виплат, лікарняних і декретних допомог щоденно оновлюється у телеграм-каналі ФССУ: https://t.me/socialfund за тегами #фінансування_оперативно, #фінансування_страхувальників і #фінансування_страхові.
Прес-реліз від 03.08.2022
Чи оплачуються лікарняні, якщо хвороба чи травма настали внаслідок сп’яніння?
Фонд соціального страхування України опікується близько 11 мільйонами працюючих українців – навіть в умовах війни усі вони забезпечуються Фондом виплатами і допомогами. Однак у деяких випадках людина може втратити право на отримання допомоги.
Чи оплачуються лікарняні, якщо хвороба чи травма настали внаслідок сп’яніння?
? Ні, якщо непрацездатність настала внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або пов’язаних з ним дій, допомога за таким лікарняним не надається.
? Відмовити у призначенні матеріального забезпечення працівнику, який захворів або травмувався через сп’яніння, має комісія із соціального страхування підприємства. Підставою для такого рішення буде відмітка про виявлене сп’яніння – вона передбачена як в паперовому, так і електронному лікарняному. Її зробить лікуючий лікар після проведення необхідних досліджень (якщо для них будуть підстави) – за результатами буде визначено наявність в організмі пацієнта алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин) та ступінь сп’яніння.
? Відмітка про сп’яніння в е-лікарняному означає не лише факт виявлення алкоголю чи інших речовин в організмі людини, але й свідчить, що лікар встановив причинно-наслідковий зв’язок між сп’янінням і отриманими травмами (захворюванням).
? Однак, оскільки електронний лікарняний створюється у перший день непрацездатності, на момент його формування ще можуть бути неготові результати відповідних досліджень. Тоді відмітка про сп’яніння може бути вказана лише в другому, чи навіть більш пізньому е-лікарняному, а первинний її не містить.
? У такому разі необхідно орієнтуватись на номер страхового випадку – оплаті не підлягають усі лікарняні, видані в межах одного страхового випадку, навіть якщо відмітка про сп’яніння наявна лише в одному з них.
? Номеру страхового випадку відповідають перші цифри загального номеру е-лікарняного до знаку дефісу. Докладніше про номер електронного лікарняного і його складові: http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/978473 або http://www.fssu.gov.ua/fse/control/main/uk/publish/article/978473.
? Е-лікарняні стають готовими до сплати на восьмий день після дати свого закриття, тож навіть якщо позначка щодо сп’яніння з’явиться лише в другому лікарняному, комісія зможе призначити допомогу за первинним листком із врахуванням цієї інформації.
? Зверніть увагу, сп’яніння є частою причиною травм і набутих захворювань. А серед працівників, які в стані сп’яніння приступають до роботи, спостерігається високий рівень смертельного травматизму. Навіть невисокий вміст алкоголю у крові, який не має явних зовнішніх ознак, викликає зменшення швидкості рухових реакцій, знижує працездатність і уважність, прискорює стомлюваність.
Нагадаємо, оперативна інформація про стан фінансування страхових виплат, лікарняних та декретних допомог щоденно оновлюється у телеграм-каналі ФССУ: https://t.me/socialfund.
Прес-реліз від 01.08.2022
Якісне розслідування нещасних випадків – шлях до ефективної роботи з їх профілактики
Відділ профілактики страхових випадків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області провів аналіз страхових випадків за показником «основна причина настання», які внесені до підсистеми NVPZ Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду соціального страхування України. У порядку надання методичної допомоги надається аналітичний матеріал для ознайомлення та використання в подальшій роботі.
За даними аналізу страхових нещасних випадків (без урахування ГПЗ на COVID-19 медпрацівників), що сталися в суб’єктів господарювання Київської області впродовж 10 років за період з 1 січня по 30 червня (півріччя), основною причиною настання нещасних випадків визнано «невиконання вимог інструкцій з охорони праці» (код 25.2). Ця конкретно визначена в Класифікаторі причина із року в рік стабільно посідає перше місце. Так, у 2012 році за цією причиною у першому півріччі травмовано 18% працівників від загальній кількості потерпілих осіб; у 2013 році – 16%; у 2014 – 23%; у 2015 – 21%; у 2016 – 13%; у 2017 – 21%; у 2018 – 28%; у 2019 – 31%; у 2020 – 30%; у 2021 – 46%; у 2022 році – 23 відсотки.
Зазначена аналітика, на наш погляд, свідчить про неякісне, поверхневе розслідування (з’ясування) обставин нещасних випадків, а встановлення причин їх настання має тенденційних характер, коли члени комісій прагнуть звинувачувати в травмі самих потерпілих. Результати таких розслідувань не дають можливості якісно планувати та здійснювати ефективні заходи з профілактики страхових випадків для запобігання настанню подібних нещасних випадків, зводять нанівець саму суть розслідування, оскільки не досягається головна його ціль – встановлення об’єктивної причини (основної).
Чому такі висновки?
Основна причина – це та, в результаті безпосередньої дії якої і стався нещасний випадок. Усі інші причини, які безпосередньо не викликають настання нещасного випадку, але можуть сприяти або навіть наближати момент його настання, ускладнювати наслідки, – є другорядними або супутніми причинами. Супутніми причинами, хоч вони і є важливими, не можна заміняти і затіняти основну причину.
Працівник під час виконання трудових обов’язків перебуває під впливом виробничого середовища, у якому він знаходиться, під впливом дії різного роду засобів виробництва і, відповідно, можливим впливом небезпечних та/або шкідливих виробничих факторів або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, перебуває під зобов’язанням дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, технологічних регламентів, інструкцій тощо.
Згідно з вимогами пункту 33 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337 (далі – Порядок № 337), комісія (спеціальна комісія) зобов’язана, зокрема: визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; визначити обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку.
Таким чином, залежно від конкретної ситуації комісії з розслідування необхідно дослідити (з’ясувати):
- технічний стан засобів виробництва (будівель і споруд, машин і механізмів, виробничого обладнання та устаткування), стан виробничого середовища в робочій зоні і на робочому місці (за результатами проведеної атестації), їх вплив на працівника, можливий причинно-наслідковий зв’язок із настанням нещасного випадку;
- наявний (фактичний) технологічний процес, під час якого стався нещасний випадок, його відповідність або невідповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Основна причина настання нещасного випадку повинна встановлюватись на основі вимог нормативно-правових актів з охорони праці, експлуатаційної і технологічної документації щодо засобів виробництва, використання яких призвело до настання нещасного випадку, а також стосовно тих видів робіт і технологічних операцій, які здійснювались потерпілим працівником.
Щодо формулювання причини «невиконання вимог інструкцій з охорони праці» необхідно врахувати таке:
1. Інструкція з охорони праці є нормативно-правовим актом з охорони праці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
2. Інструкції розробляються на основі нормативно-правових актів з охорони праці, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів устаткування, що використовується на підприємстві (п.3, п.4 розділу І Положення про розробку інструкцій з охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05).
3. Нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання (стаття 27 Закону України «Про охорону праці»). Сучасні нормативно-правові акти з охорони праці орієнтуються на дотримання вимог експлуатаційної та ремонтної документації.
Таким чином, інструкція з охорони праці повинна містити вимоги безпеки, що передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці, технологічною, експлуатаційною та ремонтною документацією. Якщо інструкція з охорони праці розроблена без урахування вищезазначеного, то така інструкція є неякісною або недосконалою. У Класифікаторі причин, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (додаток 9 Порядку № 337), міститься код причини 16 – «неякісне розроблення, недосконалість інструкцій з охорони праці або їх відсутність».
Класифікатор причин не бере до уваги відсутність експлуатаційної та ремонтної документації, оскільки завод-виробник в обов’язковому порядку повинен забезпечити наявність цієї документації у споживача.
Якщо під час розслідування відсутнє посилання на нормативно-правовий акт з охорони праці, експлуатаційну або технологічну документацію, то немає і можливості оцінити якість інструкції з охорони праці, яка за визначенням стосується до нещасного випадку.
Поширена думка: навіщо витрачати час на вивчення нормативно-правових актів з охорони праці, експлуатаційної або технологічної документації, якщо під час розслідування нещасного випадку можна обмежитись відповідною інструкцію з охорони праці, – є хибною, оскільки з’являється тенденція пріоритету інструкції з охорони праці над державними, галузевими і міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці, експлуатаційною або технологічною документацією.
Зазвичай інструкція з охороною праці за професією чи видом роботи не містить організаційно-технічних заходів щодо запобігання порушенням, а має лише настанови, як правильно виконувати ті чи інші кроки, та низку формулювань із заборони виконання певних небезпечних дій за виробничим (технологічним) процесом.
Отже, чим ґрунтовніше й об’єктивніше комісія (спеціальна комісія) проведе розслідування нещасного випадку і максимально точно з’ясує обставини його настання, тим менша ймовірність помилок у визначенні причин, насамперед основної, і більше гарантій правильності прийнятого рішення в заходах із попередження виробничого травматизму.
