ПРРО: Реєстрація та застосування
Білоцерківська ДПІ ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що правовідносини у сфері застосування РРО регулюються Податковим кодексом України та Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)
Відповідно до ст. 7 Закону № 265 розроблено Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 23.06.2020 № 317, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547»
Згідно з пунктом 2 розділу IV Порядку ПРРО може застосовуватись лише в тій господарській одиниці, дані про яку внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.
Реєстрація ПРРО згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602) (далі – заява).
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування (заповнюється згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування, поданим до контролюючого органу відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Кодексу (за формою № 20-ОПП)), КОАТУУ, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці.
У розділі 4 Заяви, в залежності від призначення ПРРО, зазначається його тип – стаціонарний, пересувний, каса самообслуговування, інтернет торгівля.
Відсутність в контролюючому органі інформації щодо господарської одиниці, вказаної у заяві, про яку суб’єкт господарювання мав повідомити контролюючий орган, як про об’єкт оподаткування, є підставою для відмови в реєстрації ПРРО згідно з пунктом 6 розділу ІІ Порядку.
Білоцерківська ДПІ
ГУ ДПС у Київській області
Чи оподатковуються об’єкти нежитлової нерухомості, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»?
Білоцерківська ДПІ ГУ ДПС у Київській області повідомляє, що підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Проте, згідно з підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Нагадаємо, що сільськогосподарський товаровиробник - це юридична або фізична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією (стаття 1 Закону України від 18 січня 2001 року № 2238-ІІІ «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років».
Крім того, до виробників сільськогосподарської продукції відносять юридичних осіб, фізичних осіб (фізичні особи – підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин (стаття 1 Закону України від 23.09.2008 № 575-VI «Про сільськогосподарський перепис»).
Білоцерківська ДПІ
ГУ ДПС у Київській області
