Білоцерківське міськрайонне управління Держпродспоживслужби в Київській області повідомляє
Що треба знати про ротавірусну інфекцію
Гострі кишкові інфекції (ГКІ) залишаються однією з найсерйозніших проблем сучасної інфектології. Нині у всьому світі перше місце серед гострих кишкових інфекцій за поширеністю посідають секреторні діареї, збудниками яких переважно є віруси, передусім ротавірус. Особливу небезпеку ротавірусна інфекція (РВІ) становить для дітей, молодших 5 років.
Ротавіруси стійкі до впливу чинників зовнішнього середовища: витримують дію ефіру, хлороформу, ультразвуку; їх не руйнує багаторазове заморожування, але вони чутливі до 95% етанолу, кип’ятіння, дії кислот і лугі. На різних об’єктах навколишнього середовища вони зберігають життєздатність від 10–15 днів до 1 місяців, у фекаліях – до 7 місяців. У водопровідній воді за температури 20–40 оС збудники зберігаються більше 2 місяців, на овочах при 4 оС – 25–30 діб.
Джерелом інфекції при РВІ є тільки людина. Особливу епідемічну небезпеку становлять хворі з легким і стертим перебігом захворювання, які вважають себе здоровими і рідко звертаються за медичною допомогою, а також носії інфекції. В навколишнє середовище віруси виділяються із сечею і фекаліями, також виявляються в слині хворих. Вірус з’являється у фекаліях за 48 год до появи перших клінічних симптомів або одночасно з ними. Його виділення досягає максимальних показників на 3–6-й день хвороби. Особливо небезпечним є безсимптомне виділення вірусу в навколишнє середовище серед здорових носіїв.
Факторами передачі збудника є вода, продукти, контаміновані ротавірусами, а також забруднені руки.
Ротавірусна характеризується зимово-весняною сезонністю. Таким чином, значне територіальне поширення, виражена сезонність, ураження всіх вікових груп населення з переважним інфікуванням дітей віком до 3 років, висока контагіозність, швидке поширення в організованих колективах, особливо в дитячих, безсимптомне (а подеколи і тривале) вірусоносійство, велика різноманітність патогенних штамів, їх стійкість у навколишньому середовищі та використання різних дезінфектантів зумовлюють високу і неконтрольовану захворюваність на РВІ.
Особливості клінічного перебігу РВІ
РВІ може мати різні клінічні форми. Залежно від рівня ураження травного каналу РВІ перебігає у вигляді гастриту, або гастроентероколіту. У дітей РВІ частіше розпочинається гостро, основні симптоми захворювання з’являються протягом 12–24 год; при цьому у значної кількості хворих (90–100%) одночасно підвищується температура тіла, виникає повторне блювання і діарея.
Тяжкість ротавірусного гастроентероколіту визначається інтенсивністю діареї і зумовленого нею зневоднення організму, а також вираженістю загальної інтоксикації.
Профілактика ротовірусного гастроентероколіту включає в себе дотримання особистої гігієни та своєчасне ізолювання хворого.
